«Пісня-гімн – символ національної і державної величини»

1.03 2015 для читачів бібліотеки на абонементі була представлена бібліотекарем Бабенко О.В. тематична полиця «Україна моя рідна, славимо тебе» представлена до 200 років від дня народження Михайла Михайловича Вербицького (1815 – 1870), українського композитора , автора гімну. Народившись у сім’ї священика , Михайло слідом за батьком пішов духовною стежею. Співаючи в церковному хорі, хлопець захопився класичною європейською музикою. З часом Михайло  і сам почав писати релігійні твори, а згодом, захопившись театром, - і музичні партії для вистав. Вінцем творчості композитора є пісня «Ще не вмерла Україна» - наш нинішній Державний гімн. Прочитавши вірш Павла Чубинського , Вербицький поклав його на музику , і нова пісня одразу стала гімном революційної молоді Галичини. Читачі бібліотеки з задоволенням переглядають та знайомляться з творчістю та життям М.М.Вербицького .

Державний Гімн України

Ще не вмерла в Україні ні слава, ні воля.

Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Душу, тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

слова — П. Чубинський (виправлені Вербицьким)

музика — М.Вербицький